«І знищити тих, хто нищить землю» (Об. 11:18): турбота про екологію чи Божий суд над усіма, хто «зіпсував дорогу свою»?
Валерій Задорожний
Abstract
В цій статті розглядається коротке висловлювання з книги Об’явлення 11:18: “знищити тих, хто нищить землю”. На перший погляд здається, що мова тут йде про Божу відплату лише тим, хто завдає шкоди довкіллю. Однак ці слова мають більш глибоке значення. Ми дослідимо їх зв’язок з Єр. 51:25 та побачимо, що в книзі Об’явлення починає розвиватися тема великої розпусниці (Вавилону) та її покарання. Також ми звернемо увагу на однакову лексику з Бут. 6:11–13 і переконаємося, що ці слова є алюзією на перший глобальний Божий суд над людством. Ми спробуємо довести, що ті, хто нищать землю – не окрема категорія грішників, а всі ті, хто піддався впливу великої розпусниці, «зіпсував свою дорогу» перед Богом і поширює релігійне та моральне зіпсуття серед інших. І хоча основне значення цих слів в цьому контексті не стосується прямо питання екології, книга Об’явлення, як і вся Біблія, дає християнам достатньо підстав, щоб не нехтувати збереженням довкілля.