Кальвін, Нікейський символ віри та реформатська кафолічність (щодо вічного народження Сина)
Алістер Торренс
Abstract
Кальвін твердо дотримувався вчення про вічне народження Сина (вперше сформульованого в Нікеї) у широкому розумінні. Проте він заперечував повне нікейське вчення, згідно з яким це народження передбачає передання сутності від Отця до Сина. Відхід Кальвіна від того розуміння цього вчення, яке Церква зберігала до його часу, слід, імовірно, принаймні частково пояснювати контекстом жорстких випадів з боку антитринітаріїв його доби. Однак більшість реформатських богословів після Кальвіна не пішли за ним у цьому запереченні, а натомість прийняли повне нікейське вчення, що включає передання сутності. Тим самим, як ми стверджуємо, вони не лише пішли за Священним Писанням, але й подали нам яскравий приклад кафолічності реформатської традиції.